<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Стебник - рідне місто</title>
		<link>http://www.stebnyk.at.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Fri, 16 Feb 2018 00:39:33 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://stebnyk.at.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Концерт до Дня Рідної мови</title>
			<description>&lt;p&gt;В неділю 18 лютого о 15:00 год. в Народному домі відбудеться концерт до Дня Рідної мови за участю мистецьких колективів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ласкаво просимо.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;В неділю 18 лютого о 15:00 год. в Народному домі відбудеться концерт до Дня Рідної мови за участю мистецьких колективів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ласкаво просимо.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/koncert_do_dnja_ridnoji_movi/2018-02-16-582</link>
			<category>Стебник</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/koncert_do_dnja_ridnoji_movi/2018-02-16-582</guid>
			<pubDate>Fri, 16 Feb 2018 00:39:33 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>В день сторіччя проголошення незалежності</title>
			<description>&lt;p align=&quot;CENTER&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2018/001.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 130px; height: 131px;&quot; /&gt;Заява Проводу ОУН (б)&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;22 січня для українців особливий день. День, коли ми відзначаємо сторіччя проголошення Четвертим Універсалом Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки і чергову річницю єднання українських земель, задекларовану Актом Злуки у 1919 році. Два найсвятіші і найактуальніші сьогодні для нації поняття &amp;ndash; незалежність і соборність &amp;ndash; символізує день 22 січня.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p align=&quot;CENTER&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2018/001.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 130px; height: 131px;&quot; /&gt;Заява Проводу ОУН (б)&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;22 січня для українців особливий день. День, коли ми відзначаємо сторіччя проголошення Четвертим Універсалом Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки і чергову річницю єднання українських земель, задекларовану Актом Злуки у 1919 році. Два найсвятіші і найактуальніші сьогодні для нації поняття &amp;ndash; незалежність і соборність &amp;ndash; символізує день 22 січня.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Всенародно відзначаючи цю дату, згадуємо тих, хто думкою і чином впродовж довгих століть пробивав кригу, яка товстим шаром покривала гін національного русла до власної державності, трощив кайдани, які сковували пориви національного тіла до волі, окреслював дороговкази національної перспективи, &amp;laquo;щоб власний Рим кордоном вперезав і поруч Лаври станув Капітолій!&amp;raquo; (Євген Маланюк).&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&amp;laquo;Акти 22 січня були лише деклараціями&amp;raquo;, &amp;ndash; деколи цинічно закидають в&amp;rsquo;їдливі &amp;laquo;дослідники&amp;raquo;. Неправда! За ці &amp;laquo;декларації&amp;raquo;, які стали вогненним символом і немеркнучим ідеалом, піднялися на боротьбу мільйони українців з усіх куточків планети.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Проте ще майже століття кривавилася наша земля під чоботом окупантів і досі триває звитяжна боротьба за реальне, а не декларативне втілення найсвятіших для нації ідеалів &amp;ndash; ідеалів свободи і власновладства українського народу на всіх українських землях.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Залізом і кров&amp;rsquo;ю захищали права українців козаки і гайдамаки, повстанські отамани, підпільники УВО і ОУН, бійці УПА, політв&amp;rsquo;язні, шестидесятники, вирішуючи багатовікову історичну суперечку за право володіння нашим краєм. Власне кажучи, боротьба ця не завершена і досі, адже не перевелися ласі попити поту і крові українців, покористатися плодами нашої праці, попанувати на нашій землі. Візія Великої України, перспектива відродження єдиної в помислах і діях могутньої і амбітної української нації не дає спокою захланним сусідам.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Ювілей 22 січня для нас, безумовно, святковий день, день, коли викувалося одне з найміцніших звен українського ланцюга звитяжних традицій та історичної місії. Проте для українських націоналістів ця дата є не просто історичною подією, а насамперед мотивацією, підставовим засобом мобілізації та консолідації зусиль для розгортання праці і боротьби за розбудову нашої національної державності, за захист нашої територіальної цілісності. У всенародній боротьбі за соборний національний моноліт нам присвічує образ і дух 22 січня, творців і захисників української державності.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Історія &amp;ndash; вчителька життя. Чому ж вчать нас події сторічної давнини?&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Вони вчать нас бути вірними національному державному ідеалу, адже лише власна держава здатна захистити націю і забезпечити їй всебічний розвиток. Вони вчать нас у боротьбі за власну державу орієнтуватися насамперед на власні сили, ставити перед собою завдання на тривалу перспективу. Вони вчать нас усвідомлювати істину, що без боротьби, без збройної боротьби московська імперія, &amp;laquo;червона чи біла&amp;raquo;, не випустить Україну зі своїх пазурів. Вони вчать нас вмінню ставити державні інтереси понад партійними, бо в боротьбі &amp;laquo;всіх проти всіх&amp;raquo; програють всі. Вони вчать нас відповідальності &amp;laquo;за долю міліонів&amp;raquo; (Іван Франко).&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&amp;laquo;Моральним чотирьохкутником &amp;ndash; отим старокозацьким табором &amp;ndash; поставимося ми в переходові дні нашої історії до всіх негідних наступів на нашу єдність та вірність випробуваним ідеям. Скупчимося один біля одного з готовністю взаємної допомоги і перестороги &amp;ndash; і ми витримаємо усі &amp;laquo;міри і проби&amp;raquo; незалежно від того, чи вони походять з якогось Інтернаціоналу чи від його класократичного антиподу&amp;raquo;, &amp;ndash; заповідав нам Симон Петлюра, один із творців і захисників державотворчих січневих документів.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;Організація Українських Націоналістів (бандерівців) вітає &amp;laquo;в Україні і поза Україною сущих&amp;raquo; єдинокровних братів і сестер зі століттям проголошення незалежності, бажаємо на шляху боротьби скріпитися у вірі, нарощувати силу, впевнено йти шляхом перемоги до омріяної незалежності і єдності, до ідеалів, освячених кров&amp;rsquo;ю найкращих синів нації.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;JUSTIFY&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;RIGHT&quot; lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Провід ОУН (б)&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p lang=&quot;uk-UA&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://ukrpohliad.org/komentari/v-den-storichchya-progoloshennya-nezalezhnosti.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;УІС&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/v_den_storichchja_progoloshennja_nezalezhnosti/2018-01-20-581</link>
			<category>Новини інтернетвидань</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/v_den_storichchja_progoloshennja_nezalezhnosti/2018-01-20-581</guid>
			<pubDate>Sat, 20 Jan 2018 09:42:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>З Різдвом Христовим!</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2018/stebnyk2018.jpg&quot; style=&quot;width: 420px; height: 208px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2018/stebnyk2018.jpg&quot; style=&quot;width: 420px; height: 208px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/z_rizdvom_khristovim/2018-01-05-580</link>
			<category>Стебник</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/z_rizdvom_khristovim/2018-01-05-580</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Jan 2018 12:51:45 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>1-го січня 2018 - 109 річниця з дня народження Провідника української нації Степана Бандери</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2018/bandera2018.jpg&quot; style=&quot;width: 420px; height: 210px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2018/bandera2018.jpg&quot; style=&quot;width: 420px; height: 210px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/1_go_sichnja_2018_109_richnicja_z_dnja_narodzhennja_providnika_ukrajinskoji_naciji_stepana_banderi/2018-01-01-579</link>
			<category>Стебник</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/1_go_sichnja_2018_109_richnicja_z_dnja_narodzhennja_providnika_ukrajinskoji_naciji_stepana_banderi/2018-01-01-579</guid>
			<pubDate>Mon, 01 Jan 2018 09:47:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Передплачуйте «Шлях перемоги»!</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/1.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 145px;&quot; /&gt;Шановні читачі, нагадуємо, що розпочалася передплатна кампанія на 2018 рік. Дякуємо Вам, що були з нами в цьому році і запевняємо, що редакція та адміністрація нашого тижневика у вкрай несприятливих умовах намагалися зробити все можливе, щоби газета була цікавою та корисною і щоби Ви її отримували вчасно. Також дякуємо меценатам-добродіям, завдяки яким значна кількість учасників визвольних змагань, зокрема ветеранів УПА та сучасних захисників України могли отримувати видання ОУН в цьому році. Не впевнені, що зможемо й надалі забезпечувати цю категорію читачів за благодійні кошти, тому просимо вас заздалегідь подбати про передплату тижневика.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/1.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 145px;&quot; /&gt;Шановні читачі, нагадуємо, що розпочалася передплатна кампанія на 2018 рік. Дякуємо Вам, що були з нами в цьому році і запевняємо, що редакція та адміністрація нашого тижневика у вкрай несприятливих умовах намагалися зробити все можливе, щоби газета була цікавою та корисною і щоби Ви її отримували вчасно. Також дякуємо меценатам-добродіям, завдяки яким значна кількість учасників визвольних змагань, зокрема ветеранів УПА та сучасних захисників України могли отримувати видання ОУН в цьому році. Не впевнені, що зможемо й надалі забезпечувати цю категорію читачів за благодійні кошти, тому просимо вас заздалегідь подбати про передплату тижневика.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Перше число газети &amp;laquo;Шлях Перемоги&amp;raquo; вийшло 28 лютого 1954 року в Мюнхені як офіціоз Організації Українських Націоналістів (бандерівців). У різний час її редакторами в еміграції були Данило Чайковський, Петро Кізко, Дмитро Штикало, Анатолій Бедрій, Андрій Гайдамаха, Андрій Васькович. На сторінках видання друкувалися зокрема документи ОУН, АБН, серед авторів &amp;mdash; Степан Бандера, Ярослав Стецько, Степан Ленкавський, Дмитро Донцов, Петро Мірчук та інші відомі громадські діячі, митці та науковці.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;У 1992 році газета починає виходити в Україні, спочатку у Львові, а з 1997 року &amp;mdash; в Києві. Тижневик публікує аналітичні статті, матеріали з історії національно-визвольної боротьби, рецензії на книги, інтерв&amp;rsquo;ю з політиками, митцями, науковцями, ідеологічні та аналітичні тексти, актуальні репортажі. За ідейним спрямуванням видання стоїть на позиціях українського націоналізму. Передплачують газету не лише в Україні, а і в європейських країнах, США, Канаді, Австралії, Англії та Аргентині. Серед авторів тижневика відомі історики Володимир Сергійчук, Володимир Косик, Роман Коваль, Геннадій Іванущенко, Микола Посівнич, Юрій Щур, Олександр Сич, Володимир В&amp;rsquo;ятрович, Іван Патриляк, публіцисти Ігор Лосєв, Андрій Левус, Ярослав Сватко, Юрій Сиротюк, Віктор Рог, Леонтій Шипілов, Олег Романчук, Ростислав Мартинюк, Олег Баган та інші.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Редакція звертається до читачів нашого часопису із закликом вчасною передплатою та щедрими пожертвами активно підтримати подальший безперебійний вихід єдиного друкованого голосу Організації Українських Націоналістів (бандерівців), адже кожен передплатник, кожна гривня пожертви зміцнюють нашу впевненість, що газета потрібна у цей складний і переломний для української перспективи час, що вона і надалі буде нести слово правди про наше минуле і про сучасний стан в Україні, вироблятиме надійний політичний орієнтир, формуватиме націоналістичний світогляд поколінь і даватиме гідну відсіч україноненависникам.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Звертаємось до українських патріотів в Україні та за її межами із проханням популяризувати наше видання, передплатити його для себе, для близьких і рідних, для бібліотек і навчальних закладів, жертвувати на пресовий фонд.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Наш передплатний індекс 30504&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://ukrnationalism.com/news/nationalist-movement/2904-peredplachuite-shliakh-peremohy.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Редакція&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/peredplachujte_shljakh_peremogi/2017-10-04-575</link>
			<category>Новини інтернетвидань</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/peredplachujte_shljakh_peremogi/2017-10-04-575</guid>
			<pubDate>Tue, 03 Oct 2017 23:11:44 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Становище стосовно медичної реформи в Україні</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/84.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 85px;&quot; /&gt;Сьогодні Україна стоїть перед історичним вибором щодо переходу від порожніх декларацій до втілення у життя принципу, згідно з яким життя людини є найвищою цінністю для держави. Ніщо інше так не віддзеркалює цей принцип, як система охорони здоров&amp;rsquo;я, у центрі якої є дюдина, пацієнт. Натомість сьогодні в Україні існує система, яка десятиліттями ціллю має підтримку совєтської інфраструктури, нераціонального використання наявних людських та матеріальних ресурсів, грабунок українських громадян за рахунок найдорожчого &amp;ndash; їхнього здоров&amp;rsquo;я.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/84.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 85px;&quot; /&gt;Сьогодні Україна стоїть перед історичним вибором щодо переходу від порожніх декларацій до втілення у життя принципу, згідно з яким життя людини є найвищою цінністю для держави. Ніщо інше так не віддзеркалює цей принцип, як система охорони здоров&amp;rsquo;я, у центрі якої є дюдина, пацієнт. Натомість сьогодні в Україні існує система, яка десятиліттями ціллю має підтримку совєтської інфраструктури, нераціонального використання наявних людських та матеріальних ресурсів, грабунок українських громадян за рахунок найдорожчого &amp;ndash; їхнього здоров&amp;rsquo;я.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Цінувати людське життя означає докладати максимум зусиль для попередження та профілактики захворювань, створення умов для доступної, гарантованої та якісної медичної допомоги у разі захворювання та максимальної зрозумілості і прозорості медичної системи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У Верховній Раді України готовими до голосування знаходяться урядові законопроекти (№6327, 6604), які втілять у життя відомий у всьому цивілізованому світі принцип &amp;laquo;гроші йдуть за пацієнтом&amp;raquo; та закладуть основи перебудови існуючої постсовєтської системи.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Медична реформа буде успішною за умови втілення наступних принципів:&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-left: 40px;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Впровадження принципу &amp;laquo;гроші ходять за пацієнтом&amp;raquo;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Український громадянин тепер зможе сам обирати, куди підуть кошти, надані бюджетом на його лікування.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Законопроекти передбачають зміни у фінансуванні передусім первинної ланки за надану послугу в залежності від кількості прикріпленого населення, тобто пацієнтів, до певного лікаря.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Для цього реформа передбачає створення Національної закупівельної агенції, яка буде посередником між державою, надавачами послуг (тобто медичними закладами й лікарями) та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником бюджетних призначень на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Таким чином у медицині має з&amp;rsquo;явитись конкуренція.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-left: 40px;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Свобода вибору: люди самостійно обиратимуть свого сімейного лікаря&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тепер кожен українець матиме змогу укласти контракт з лікарем, який йому подобається.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Кожен громадянин може обрати собі лікаря, підписати з ним контракт. Лікар за кількість громадян, які підписали з ним контракт, отримає гроші. І найважливіше, наприкінці року, якщо ті громадяни пройдуть: а) необхідне обстеження і б) не потраплять до лікарні, то лікар ще за це отримає бонус.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-left: 40px;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Автономізація медичних закладів&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зараз держава утримує медичні заклади незалежно від кількості пацієнтів, державу також не цікавить чи стала людина після отриманого лікування здоровою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Автономізація дасть лікарням можливість отримувати кошти від страхових компаній, а головному лікарю &amp;ndash; приймати рішення по видатках відповідно до потреб лікарні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Медичні заклади зможуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом. Також вони зможуть залучати кошти приватних фондів, благодійних та громадських організацій.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-left: 40px;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Затвердження гарантованого пакету послуг&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Перелік гарантованих послуг буде визначати Кабінет міністрів кожного року, виходячи з бюджету.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тобто держава візьме на себе реальні зобов&amp;rsquo;язання щодо базових послуг, які бюджет здатен оплатити, а людина зможе отримати їх в обраному нею медичному закладі. Все, що не увійде у базовий пакет, людина має оплатити сама.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-left: 40px;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Впровадження електронної системи обліку&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Передбачається впровадження електронної системи обліку інформації, можливість відвідувати лікаря незалежно від прописки.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin-left: 40px;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Застосування міжнародних протоколів лікування&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Зміни в галузі неможливі без підвищення якості надання медичної допомоги, а невід&amp;rsquo;ємною частиною реформування національної системи охорони здоров&apos;я має стати її перехід від медицини, заснованої на авторитеті, до медицини, заснованої на доказах. Саме тому використання у лікарській практиці нових клінічних протоколів &amp;ndash; один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в Україні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Провід ОУН (б)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;http://ukrnationalism.com/news/officially-oun/2899-stanovyshche-stosovno-medychnoi-reformy-v-ukraini.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;ukrnationalism.com&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/stanovishhe_stosovno_medichnoji_reformi_v_ukrajini/2017-09-29-574</link>
			<category>Новини інтернетвидань</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/stanovishhe_stosovno_medichnoji_reformi_v_ukrajini/2017-09-29-574</guid>
			<pubDate>Fri, 29 Sep 2017 15:15:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У далекому 1972-у їх посадили за український прапор. Відкриття пам&apos;ятника в Стебнику</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8424.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 225px;&quot; /&gt;Четверо 17-річних школярів зі Стебника&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;створили таємну спілку. Нині двох із них уже немає &amp;ndash;&amp;nbsp;&lt;strong&gt;Зеновій Дмитрів і Петро Ярунів&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;померли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Любомир Старосольський&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;живе в Англії, у рідному місті залишився лише&amp;nbsp;&lt;strong&gt;Роман Калапач.&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;45 років тому Стебник&amp;nbsp;&lt;strong&gt;збурив увесь КДБ&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;тодішньої УРСР.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Четверо школярів таємно&amp;nbsp;&lt;strong&gt;вивісили&amp;nbsp; у місті два синьо-жовті стяги&lt;/strong&gt;, так вони протестували проти переслідувань шістдесятників.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8424.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 225px;&quot; /&gt;Четверо 17-річних школярів зі Стебника&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;створили таємну спілку. Нині двох із них уже немає &amp;ndash;&amp;nbsp;&lt;strong&gt;Зеновій Дмитрів і Петро Ярунів&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;померли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Любомир Старосольський&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;живе в Англії, у рідному місті залишився лише&amp;nbsp;&lt;strong&gt;Роман Калапач.&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;45 років тому Стебник&amp;nbsp;&lt;strong&gt;збурив увесь КДБ&lt;/strong&gt;&amp;nbsp;тодішньої УРСР.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Четверо школярів таємно&amp;nbsp;&lt;strong&gt;вивісили&amp;nbsp; у місті два синьо-жовті стяги&lt;/strong&gt;, так вони протестували проти переслідувань шістдесятників.&lt;/p&gt;

&lt;blockquote&gt;
&lt;p&gt;&amp;ndash; Коли прапор вивішували, я тоді був вже на волі і я переживав за те, щоб тих хлопців не викрили, бо то була наша милість, приємність. Синьо-жовтий прапор &amp;ndash; за нього були роки в тюрмах, таборах, &amp;ndash; каже&amp;nbsp;колишній політв&amp;rsquo;язень&amp;nbsp;Петро Павловський.&lt;/p&gt;
&lt;/blockquote&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/20170823-DSC_8585.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8583.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8597.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8594.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/23082017/DSC_8588.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/23082017/DSC_8587.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8604.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 675px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8607.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 675px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://stebnyk.net/2017/23082017/DSC_8609.jpg&quot; style=&quot;width: 450px; height: 675px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;Відео ICTV:&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;300&quot; src=&quot;https://www.youtube.com/embed/DVQvndFz0oE&quot; width=&quot;450&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/u_dalekomu_1972_u_jikh_posadili_za_ukrajinskij_prapor_vidkrittja_pam_39_jatnika_v_stebniku/2017-08-26-573</link>
			<category>Стебник</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/u_dalekomu_1972_u_jikh_posadili_za_ukrajinskij_prapor_vidkrittja_pam_39_jatnika_v_stebniku/2017-08-26-573</guid>
			<pubDate>Fri, 25 Aug 2017 23:54:51 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ОФІЦІЙНА ЗАЯВА БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА З ПРИВОДУ СМЕРТІ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;253&quot; src=&quot;https://www.youtube.com/embed/tecx6DdmiBA?rel=0&quot; width=&quot;450&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;253&quot; src=&quot;https://www.youtube.com/embed/tecx6DdmiBA?rel=0&quot; width=&quot;450&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/oficijna_zajava_blazhennishogo_svjatoslava_z_privodu_smerti_blazhennishogo_ljubomira/2017-06-01-572</link>
			<category>Новини інтернетвидань</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/oficijna_zajava_blazhennishogo_svjatoslava_z_privodu_smerti_blazhennishogo_ljubomira/2017-06-01-572</guid>
			<pubDate>Thu, 01 Jun 2017 10:04:47 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>ПОРЯДОК ПОХОРОННИХ БОГОСЛУЖІНЬ СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/93.jpg&quot; style=&quot;width: 400px; height: 267px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;31 травня 2017 року, о 18:30, на 85-му році життя після важкої недуги відійшов до вічності Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Порядок похоронних богослужінь&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;&lt;strong&gt;світлої пам&amp;rsquo;яті Блаженнішого Любомира&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot;&gt;Моє до вас прохання &amp;ndash; моліться і працюйте.&lt;br /&gt;
+ Любомир&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/93.jpg&quot; style=&quot;width: 400px; height: 267px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;31 травня 2017 року, о 18:30, на 85-му році життя після важкої недуги відійшов до вічності Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Порядок похоронних богослужінь&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;світлої пам&amp;rsquo;яті Блаженнішого Любомира&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Моє до вас прохання &amp;ndash; моліться і працюйте.&lt;br /&gt;
+ Любомир&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Четвер, 1 червня&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Близько 19.00 &amp;ndash; Прибуття похоронного кортежу до архикатедрального собору Святого Юра у Львові&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;П&amp;rsquo;ятниця, 2 червня&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;10.00 &amp;ndash; Заупокійна Архиєрейська Літургія в архикатедральному соборі Святого Юра&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Субота, 3 червня&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;9.00 &amp;ndash; Заупокійна Архиєрейська Літургія в архикатедральному соборі Святого Юра (очолює Блаженніший Святослав)&lt;br /&gt;
Похоронна процесія вулицями Львова. Панахида&lt;br /&gt;
Від&amp;rsquo;їзд похоронного кортежу до Києва&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Неділя, 4 червня, свято П&amp;rsquo;ятдесятниці&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Патріарший собор Воскресіння Христового, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5&lt;br /&gt;
Покладення тіла покійного у Патріаршому соборі&lt;br /&gt;
7.30 &amp;ndash; Божественна Літургія&lt;br /&gt;
9.00 &amp;ndash; Божественна Літургія&lt;br /&gt;
11.00 &amp;ndash; Архиєрейська Божественна Літургія. Вечірня з коліноприклонними молитвами&lt;br /&gt;
18.00 &amp;ndash; Чин Архиєрейського похорону&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Понеділок, 5 червня&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;11.00 &amp;ndash; Заупокійна Архиєрейська Літургія&lt;br /&gt;
Чин погребіння в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/porjadok_pokhoronnikh_bogosluzhin_svitloji_pam_jati_blazhennishogo_ljubomira/2017-06-01-571</link>
			<category>Новини інтернетвидань</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/porjadok_pokhoronnikh_bogosluzhin_svitloji_pam_jati_blazhennishogo_ljubomira/2017-06-01-571</guid>
			<pubDate>Thu, 01 Jun 2017 10:01:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ми мали щастя жити в тому ж часі, що і цей Великий Чоловік!</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/91.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 150px; height: 100px;&quot; /&gt;31 травня 2017 року, о 18:30, на 85-му році життя після важкої недуги відійшов до вічності Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Біографія&lt;/strong&gt;&lt;br /&gt;
Народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії.&lt;br /&gt;
У 1944 році сім&apos;я змушена була покинути Україну. Спочатку зупинилися в Австрії. У м. Зальцбурзі хлопець продовжив навчання в українській гімназії.&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://stebnyk.at.ua/2017/91.jpg&quot; style=&quot;margin: 5px; float: left; width: 250px; height: 167px;&quot; /&gt;31 травня 2017 року, о 18:30, на 85-му році життя після важкої недуги відійшов до вічності Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Біографія&lt;/strong&gt;&lt;br /&gt;
Народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії.&lt;br /&gt;
У 1944 році сім&apos;я змушена була покинути Україну. Спочатку зупинилися в Австрії. У м. Зальцбурзі хлопець продовжив навчання в українській гімназії.&lt;br /&gt;
У 1949 році родина Гузарів переїхала до США. Середню освіту майбутній владика здобув у Малій духовній семінарії в Стемфорді (штат Коннектикут).&lt;br /&gt;
Потім студіював філософію в Колегії святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра.&lt;br /&gt;
Богословські студії відбув у Вашингтонському католицькому університеті в Америці.&lt;br /&gt;
У 1958 році, як вихованець Великої духовної семінарії святого Йосафата, одержав ліценціат богослов&apos;я. Тридцятого березня того ж року владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для служіння в Стемфордській єпархії.&lt;br /&gt;
У 1958-1959 роках працював вчителем і префектом у Стемфордській духовній семінарії святого Василія, а також служив у Кергонксоні (штат Нью-Йорк) як душпастир оселі &quot;Союзівка&quot; Українського народного союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі (штат Нью-Йорк).&lt;br /&gt;
З 1965 року - настоятель парафії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.&lt;br /&gt;
У Фордгамському університеті Нью-Йорка продовжував навчання, вивчаючи філософію. У 1967 році здобув ступінь магістра.&lt;br /&gt;
В 1969 році переїхав до Рима для продовженим богословських студій, які завершив доктором богослов&apos;я в 1972 році.&lt;br /&gt;
У 1972 році вступив до монастиря Святого Теодора (монахів Студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія).&lt;br /&gt;
У 1973-1984 роках викладав у Папському місійному університеті &quot;Урбаніана&quot; в Римі, виконував різні доручення патріарха Йосифа Сліпого.&lt;br /&gt;
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений патріархом Йосифом на єпископа.&lt;br /&gt;
У 1978 році патріарх Йосиф призначив єпископа Гузара архимандритом монастиря Святого Теодора, а також відповідальним за монастирі Студійського уставу за межами України.&lt;br /&gt;
З 1984 до 1991 року - протосинкел Львівської архиєпархії в Римі.&lt;br /&gt;
У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся на рідну землю.&lt;br /&gt;
У 1993-1994 роках служив духівником у Львівській духовній семінарії Святого Духа.&lt;br /&gt;
У 1995 році спільнота осіла у своєму монастирі Святого Теодора Студита в с. Колодіївка на Тернопільщині.&lt;br /&gt;
У листопаді 1996 року владика Любомир призначений Єпископом-помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви.&lt;br /&gt;
26 січня 2001 році на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ.&lt;br /&gt;
21 лютого призначений папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.&lt;br /&gt;
21 серпня 2005 року проголошено перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва.&lt;br /&gt;
10 лютого 2011 року на прес-конференції в Києві Блаженніший Любомир повідомив про те, що цього дня папа Венедикт XVI прийняв його зречення з уряду Верховного Архиєпископа УГКЦ. Відповідне прохання до Святішого Отця Глава УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.&lt;br /&gt;
Сьогодні займався активною громадською діяльністю. Зокрема був учасником Ініціативної групи &quot;Першого грудня&quot;.&lt;br /&gt;
&lt;a href=&quot;http://news.ugcc.ua/news/pomer_blazhenn%D1%96shiy_lyubomir_79608.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Департамент інформації УГКЦ&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://stebnyk.at.ua/news/mi_mali_shhastja_zhiti_v_tomu_zh_chasi_shho_i_cej_velikij_cholovik/2017-05-31-570</link>
			<category>Новини інтернетвидань</category>
			<dc:creator>Роман</dc:creator>
			<guid>https://stebnyk.at.ua/news/mi_mali_shhastja_zhiti_v_tomu_zh_chasi_shho_i_cej_velikij_cholovik/2017-05-31-570</guid>
			<pubDate>Wed, 31 May 2017 18:41:10 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>