15
жовтня 1959 року в Мюнхені агент КҐБ Богдан Сташинський підступно вбив
Провідника ОУН Степана Бандеру. З того часу минуло понад півстоліття,
проте ідея і чин Бандери і сьогодні є пориваючими. Резонанс і не
стихаючі суперечки навколо цієї постаті є цьому яскравим підтвердженням.
Ми
знаємо, що кожна людина на Землі має своє призначення і зміст. Яке ж
було тоді і є тепер призначення людини, народженої «на скресі двох епох,
на грані двох світів», 1 січня під прізвищем Бандера, що перекладається
як «прапор»?
Напевно, найпершим, хто усвідомив цю місію, був сам
Степан Бандера. І не лише усвідомив, але й гідно її виконав. І місія
Бандери полягала в тому, щоб з поневоленого народу «попув і хлопуф»
викристалізувати націю борців і звитяжців. Місія Бандери полягала в
тому, щоби показати нації шлях до звільнення і окреслити образи
омріяного ідеалу – вільної Української соборної держави «без холопа і
без пана».
Бандера не лише вказав шлях – він одним із перших став
в лавах ОУН на дорогу боротьби за національне визволення і соціальну
справедливість. І не схибив. Не зрадив. Не здався. І то серед, здавалось
би, безвиглядних обставин, і то – всупереч їм.
Як і кожна людина
– Бандера мав до вибору – жити забезпечено, чи жити небезпечно. Він
свій вибір зробив. Зробив усвідомлений вибір як український націоналіст,
і його аналітичний розум, відданість ідеї нації, харизматичний вплив та
адекватна оцінка ситуації стали потужним поштовхом ідеї та боротьби.
Під прапором Бандери легендарна УПА дала світові безприкладні зразки героїзму, жертовності і звитяги.
Під
його проводом ОУН стала авангардом і рушійною силою української
національної революції, суть якої полягає, за словами Бандери, у
«докорінній зміні, яка охоплює зміст і структуру державно-політичного,
суспільно-державного й економічного життя… Нові ідеї, нові сили, нові
системи піднімають боротьбу проти ідей, сил і систем, пануючих у
дотеперішньому укладі, щоб їх усунути, прибрати кермо життям і розвитком
свого народу та дати йому нові напрями, нові форми».
Сьогодні ж
маємо лише часткову зміну «декорацій» та регулярну зміну «масок» при
абсолютному збереженні змісту і персонажів «вистави», в якій народу
відведена в кращому випадку роль «статиста», замість докорінної і
рішучої зміни ситуації шляхом боротьби і, як результат, заміна
прогнилого старого перспективним і життєстверджуючим новим. Здобути
тривалу і омріяну перемогу можна лише внаслідок безкомпромісної
боротьби, а не хитрувань, інтриг, крутійства, політичних спекуляцій,
поступок, невизначеності, ідеологічного пристосуванства та партійної
мімікрії.
Бандера знав, що «Ні на що не здадуться навіть найкращі
нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує
своєї долі власною боротьбою». В боротьбі за свободу слід розраховувати
лише на власні сили, мобілізовуючи і організовуючи їх.
Через
десятиліття після смерті Бандера живий, реальний, він впливає,
мобілізує, організовує, унапрямлює і кличе. Будьмо готові відгукнутися
на його поклик.
Стефан РОМАНІВ,
Меню
15
жовтня 1959 року в Мюнхені агент КҐБ Богдан Сташинський підступно вбив
Провідника ОУН Степана Бандеру. З того часу минуло понад півстоліття,
проте ідея і чин Бандери і сьогодні є пориваючими. Резонанс і не
стихаючі суперечки навколо цієї постаті є цьому яскравим підтвердженням.