«Марія є нашою матір’ю, а мама дбає, насамперед, про здоров’я своїх дітей, вміє опікуватися ними з великою ніжністю та любов’ю», – такими думками поділився Папа Франциск після молитви на розарії в базиліці Santa Maria Maggiore.
У суботу, 4 травня, ввечері, він прибув до Папської Марійської святині, на порозі якої його зустріла капітула базиліки. Цього також вечора відбувся символічний акт прийняття Папою Франциском цієї базиліки під своє управління.
Після привітального слова, яке виголосив архипресвітер Марійної базиліки кардинал Сантос Абріль-і-Кастельйо, Святіший Отець розпочав молитву на розарії, опісля якої він поділився з присутніми кількома думками про значення цієї молитви.

У травні минає 60 років від дня початку Норильського повстання.
Чому це важливо?
ПО-ПЕРШЕ, повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. Саме воно, як припускають історики, спричинило Воркутинське та Кінгірське повстання, а згодом стало однією з причин «відлиги», появи шістдесятництва, дисидентства і – зрештою – розпаду СРСР.
ПО-ДРУГЕ, ненасильницька боротьба, всесвітньовідомим символом якої став Махатма Ганді, має свої вражаючі вияви й в Україні. Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність саме ненасильницькими методами. В той час, коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя. Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів до населення Воркути, для «грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…». Сьогодні, коли українське суспільство вкрай «наелектризоване», – саме час підкреслювати цінність ненасильницького спротиву.
ПО-ТРЕТЄ, Норильське повстання - це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.