7 вересня, Стебник прощався з 21- річним своїм сином, десантником Збройних Сил України Тарасом Зозулею, який поліг під час артилерійського обстрілу під Луганськом, залишивши у глибокій скорботі своїх батьків, молодшого брата, кохану дівчину, яку любив до безтями, з якою готувався одружитися.
Повідомлення про загибель героя надійшло до Стебника ще у п'ятницю. Родині важко було повірити, що вони втратили сина. Це був патріот. Батьки з допомогою громади потурбувалися про його спорядження на війну, здавалось забезпечили усім необхідним для захисту. Але це не допомогло врятувати його життя.
Вранці привезло тіло бійця. На під'їздах до Дрогобича і Стебника домовину чисельно зустрічала молодь міст, клянучись продовжити святу справу захисту України.
На похорон воїна чисельно зібралась стебницька громада, мешканці навколишніх населених пунктів. Відслужили панахиду 15 священників.
У своїх виступах священики та влада говорили про мужність та героїзм, які проявив Тарас Зозуля, боронячи територіальну цілісність і незалежність України. Висловили щирі співчуття рідним і близьким героя.
Поховали Тараса Зозулю під вигуки "Герої не вмирають!" на цвинтарі, що на вул. Мекелити, поруч з бойовим побратимом Мар'яном Дишелем, полеглим під Зеленопіллям.