У часописі "Корреспондент" опублікований список "ТОП 100 впливових українців". Наведений у виданні перелік умовно можна поділити на декілька категорій.

Так, маємо:

політиків (36),

урядовців (9),

підприємців, які, правдоподібно, належать до дуже багатих людей (33),

жінок (11),

діячів культури (8),

церковних діячів (4),

спортсменів (4),

журналістів (4),

правозахисників (1),

науковців (1),

суспільних діячів (1).

Зарахування до цього списку породжує багато запитань.

ОБЕРЕЖНО СЕКТА!!!

Цю надзвичайно тривожну iнформацiю ми отримали з джерел, яким можна довiряти. Вона засвiдчує, що так зване крило вiйни у правлячiй партiї схвалило новий вiроломний план, який, у кiнцевому результатi, повинен завдати ще одного дошкульного удару по опозицiї.
Цей план полягає у тому, щоб послабити одну з негласних опор опозицiйного руху, твердиню нацiональної iдеї -- Греко-Католицьку Церкву.
Як стверджується, нейтралiзацiя лiдерiв опозицiї, нищення незалежних телеканалiв, сайтiв та газет, дискредитацiя громадських лiдерiв та журналiстiв i, зрештою, розкол УГКЦ -- це все ланки одного плану. I якщо першi три елементи цього плану впроваджуються уже впродовж кiлькох мiсяцiв, то на оголошення вiйни однiй із найбiльших українських Церков консенсусного рiшення довший час не було.
Тепер, видається, воно з'явилось. План, який виношували кiлька рокiв, передбачає державну реєстрацiю ще однiєї Церкви з назвою, де будуть усi слова чинної, -- вона теж, за задумом, матиме назву українська греко-католицька церква, але з якимсь словом-додатком.
Ставка робиться на те, щоб надати провладнiй так званiй греко-католицькiй церквi усiляку пiдтримку, у тому числi матерiальну й органiзацiйну, швидко розвинути її структури. Уже на перших порах про публiчну пiдтримку цiй псевдоцерквi мають несподiвано заявити деякi вiдомi люди, що свого часу були на спецоблiку КДБ.
Проти теперiшнього керiвництва УГКЦ буде розгорнуто "вiрусну" кампанiю, яка передбачає поширення спецiальних компроментувальних матерiалiв методом "iз рук i в руки". Акцент робитимуть на "поборах в УГКЦ", здобутiй на Заходi освiтi деяких iєрархiв Церкви, яка начебто не дозволяє їм зрозумiти потреби вiруючих, способу життя окремих священикiв. Усе це, за задумом, має посилювати недовiру у спiльнотах вiрян традицiйної УГКЦ, сприяти їх переходу у лоно псевдоУГКЦ.
Таким чином, очiкується, що впродовж певного часу буде сформовано новий iнструмент впливу на полiтичну ситуацiю на Правобережнiй Українi, у регiонi, де греко-католики завжди традицiйно були налаштованi опозицiйно до центральної влади.
Видається, iсторiя повторюється. Усе це дуже нагадує сумнi подiї 1946-го. Тодi теж побудову нового укладу влада почала з руйнування УГКЦ, прихистку вiри i цiнностей, якi вона не подiляла.
Хто i навiщо хоче реалiзувати такий план?
Хто i навiщо хоче реалiзувати цей план?

Про це "Експрес" розмовляв зi Степаном Павлюком, професором, етнологом, доктором iсторичних наук, академiком НАН України, та Мирославом Мариновичем, правозахисником, релiгiєзнавцем, членом-засновником Української Гельсiнської групи, вiце-ректором Українського Католицького Унiверситету.