Всесвітліші та всечесніші отці! Преподобні ченці та черниці! Дорогі у Христі брати і сестри!
Христос рождається!
У цей святковий та урочистий празник Різдва Христового ми знову
сподобилися благодаті зустрічати Спасителя світу. Для нас ця неповторна,
у своїй суті спасенна подія є перш за все джерелом невимовної радості, а
також спонукою до благодарення та поклоніння Богові. «Радіймо,
улюблені, Спаситель наш нині народжується! – закликає нас у цей день Св.
Лев Великий. – Не повинно бути місця для скорботи там, де народжується
Життя... Нехай торжествує святий, бо він наближається до слави. Нехай
радіє грішник, бо дарується йому прощення. Нехай окрилюється поганин, бо
його закликається до життя» (Св. Лев Великий, Слово на Різдво
Христове).
«…в ньому бо ті, що звіздам служили, від звізди навчилися поклонятися Тобі – Сонцю правди, і пізнавати Тебе – Схід з висоти…»
Тропар Різдва
Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископамта Митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим
Дорогі в Христі!
У
цей святковий і радісний день Різдва Христового засилаю всім вам
найщиріші вітання з нагоди цього великого празника християнської віри.
Різдво – це день, коли вічний і невидимий Бог зволив увійти в людське
життя як новонародженеДитя. Різдво – це час, коли могутній та
незбагненнийУседержитель, котрий тримає у своїх руках життя і долю
всього, що існує, Сам зволив віддати себе людині, покластися в обійми
своєї дівственної Матері та шукати захисту вЇї обручника Йосифа. Різдво –
це святкова хвилина, коли самотня сучасна людина відчуває трепет
невимовної Божої близькості та уваги до себе, коли небо і земля, ангели й
люди, небесні світила та земні звірята збираються в єдину родину
довкола вифлеємських ясел, в яких сьогодні спочиває новонароджений Цар
віків, та радісно співають: «Славімо Його!»
Щороку
Різдво Христове наповняє наші серця почуттями радості й надії,
допомагає нам стати над буднями й піднятися у сферу Духу. , серед
матеріальних нестатків та суспільного холоду, стала в історії людства
ключовою подією, яка докорінно змінила природу людини. Вона стала
джерелом нової віри в перемогу добра над злом, глибокої мотивації
невтомно змагатися за поступ у нашому суспільстві, у державі, в нашому
житті.
Нехай ці думки супроводять нас у нашій щоденній праці і у час Різдва
Христового та Нового 2013-го року. Не забуваймо, що кожен із нас повинен
перевірити себе і свої дії на історичному досвіді різдвяного
новонародження во Христі.
Різдво Христове – свято великої надії, з яким нерозривно пов`язаний
заповіт про спасіння людського роду. Однак, рятунок для кожного з нас не
приходить само собою, він вимагає від кожного зокрема та суспільства
вцілому великого завзяття та особистих зусиль.
Тож нехай Новий Рік і свято народження Христа принесе в наші оселі
світло віри та надії, стане джерелом невмирущої духовної сили
української нації. Зичимо Вам безліч гараздів та здоров`я. Висловлюємо
впевненість, що разом подолаємо всі перешкоди й докладемо усіх зусиль
для розбудови багатої, міцної та квітучої Української Самостійної
Соборної Держави.
На порозі Різдва Провід ОУН вітає все членство ОУН (б), ветеранів
визвольної боротьби, ієрархів та вірних традиційних Українських Церков.
Вітаємо увесь звитяжний український народ.
З нагоди Різдва Христового і Нового року зичимо усім вам міцного
здоров’я, невичерпної сили, витривалості, мудрості та здійснення усіх
ваших сокровенних мрій.
У ніч, коли Предвічний Бог народився, нехай до вашої хати загостять небесна благодать, злагода і достаток.
"Віра є джерелом героїзму, посвяти, відваги..." Дмитро Донцов
Основою філософської концепції Степана Бандери є християнство, релігія, віра в Бога.
ПРИКЛАД БАТЬКА
В
автобіографії "Мої життєписні дані" (квітень 1959 року), призначеній
для американського генерального консульства в Мюнхені (Степан Бандера
безуспішно намагався одержати американську візу для поїздки в США),
Провідник ОУН писав:
"Мій батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик, був у той час (коли народився Степан Бандера, 1 січня 1909 року, - А.В.)
парохом в Угринові Старому (до парафії належало ще сусіднє село
Бережниця Шляхетська). Батько походив із Стрия. Він був сином
міщан-рільників Михайла Бандери і Розалії, дівоче прізвище якої було
Білецька. Моя мати, Мирослава Бандера, походила зі старої священичої
родини. Вона була донькою греко-католицького священика з Угринова
Старого - Володимира Глодзінського і Катерини з дому Кушлик".
Належність
до священичої родини визначила подальшу долю Степана Бандери, його
глибокі релігійні переконання. У своїй повсякденній політичній
діяльності він керувався Божими заповідями, етикою християнського
життя.
Прикладом, гідним наслідування, був для Степана Бандери батько.
21 грудня у м. Борислав відбулась конференція присвячена 120-й річниці від дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого)
Ваше преосвященство, всесвітліші, всечесні отці, дорогий пане голово, шановні учасники цієї академії.
Слава Ісусу Христу!
Я не дуже помилюся, коли скажу, що цією академією саме тут, у
Бориславі, наша Церква підсумовує і завершує рік, присвячений пам’яті
мого великого попередника, ісповідника віри, слуги Божого Патріарха
Йосифа Сліпого. Цього року було проведено дуже багато різних конференцій
і академій на різному рівні, в різних частинах України і світу. Серцем
того року можна назвати всецерковну прощу до Риму, до оновленого і
благословенного собору святої Софії, який збудував Патріарх Йосиф і про
який згадував у своєму слові о. д-р Мирон Бендик. Багато різних подій
діялося, але якось так цікаво все це Господь Бог поскладав, що сьогодні
тут ми разом підсумовуємо цей рік.
З сумом повідомляємо про смерть кавалера Золотого хреста бойової заслуги полковника УПА Василя Левковича. На
світанку 13 грудня відійшов у вічність на 92-му році життя полковник
УПА, кавалер Золотого хреста бойової заслуги Василь Левкович. Левкович
був останнім із живих командирів УПА такого рангу.
Колектив
Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на
Лонцького» та Центру досліджень визвольного руху висловлюють співчуття у
зв’язку із смертю полковника УПА Василя Левковича його дружині
Ярославі, рідним, близьким, побратимам по зброї, усім, хто мав за честь
знати світлої пам’яті Василя Левковича. Окремі співчуття адресуємо
нашому колезі та другу Данилу Саламіну, онукові полковника.
Кавалер Золотого хреста бойової заслуги полковник Василь
Левкович помер сьогодні, 13 грудня 2012 року, о 5-й годині ранку, у
віці 92 років.
Ми, учасники Ініціативної групи «Першого грудня»,
укладаємо цю Хартію, щоб висловити те, як бачимо життєві орієнтири для
нашого суспільства, і водночас дати поштовх до об’єднання всіх людей,
які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї.
Людство зустріло початок Двадцять першого століття як добу невпевненості.
Запис інтернет-трансляції програми "Українська хартія вільної людини”
Сучасна
людина досі долає силу тяжіння великих випробувань і надій минулого;
вириваючись із цієї історичної гравітації, вона почувається перед
майбутнім невпевнено і вразливо.
Ми
бачили багато потрясінь: могутність і занепад тоталітарних ідеологій та
створених ними імперій, політичні засліплення і прозріння, масові
захоплення і розчарування.
Ми стали свідками піднесення демократичних ідей, переконань і мрій.
Всесвітліші та всечесніші отці! Преподобні ченці та черниці! Дорогі у Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
В ці дні християнський світ перебуває в очікуванні Христового Різдва.
І в цей літургійний період дуже актуально лунають слова Йоана
Хрестителя: «Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його»
(Мт.3,3). Мати Церква вказує нам шлях, йдучи яким можемо удостоїтись
того, щоб народжений від Діви Христос Спаситель, народився і в наших
серцях. До зустрічі з Господом нашим Ісусом Христом, Який приходить в
людському тілі, ми готуємось впродовж Різдвяного посту – Пилипівки!
Для того щоб увійти в свято Христового Різдва з чистими серцем, душею
і тілом, Церква пропонує нам практикувати молитву, піст та милостиню.
Впродовж Пилипівки стараймося відкинути нашу гордість і осудження інших
людей, відкиньмо також вивищення над іншими та ненависть, зупинімо нашу
захланність і переборімо байдужість. Готуючись до празника Христового
Різдва, необхідно є також перепросити наших ближніх, виправдати завдану
шкоду, допомогти потребуючій людині та відвідати хворих і немічних. Так
ми відчиняємо двері нашого серця, щоб туди міг ввійти новонароджений
Христос.