Добре, коли багатство без гріха;
убозтво ж погане лиш у мові безбожника (Сир. 13, 24).

Дорогі в Христі!

У час Великого посту кожен християнин задумується, як гідно прожити цей період, дарований нам Церквою для того, щоб перемінити, поглибити і збагатити своє духовне життя. Як жити відповідно до християнських засад у світі, що ставить перед нами виклики, випробування і спокуси? Чотиридесятниця є особливою нагодою для покаяння, примирення з Богом і ближнім, відкинення байдужості, злих думок та егоїзму. Піст – це особливий час навчатися любові, – любові до Бога і ближнього. Піст – це, зокрема, час для інтенсивної молитви та діл милосердя. До діл милосердя і милостині покликані всі християни, незалежно від їхніх статків.

На початку Великого посту варто замислитися над питаннями про матеріальні блага і багатство. Ці питання для нашого посткомуністичного суспільства дикого капіталізму є суттєвими. Тягарем чи благословенням є багатство? Яка відповідальність заможних людей у суспільстві, що впадає у щораз більшу бідність? Як Церква ставиться до багатих?

Дорога молоде!

Надходить благословенний час Великого посту - період особливої призадуми над своїм життям, пережиття страсних мук Господа, щоб гідно прийняти Його безцінний дар - відкуплення кожного з нас від гріха через смерть на хресті.

Щоб наша молодь стала тією силою, яка робить світ кращим, щоб молоді люди були Божою силою, потрібні зусилля кожного і кожної з Вас. Здійснені, щоб нам стати досконалішими та ближчими до Бога, помножені на нашу численну спільноту, вони сформують велику силу - Єдиний Молодіжний простір.

Пропонуємо Вам декілька простих порад для втілення під час Великого посту та заохочуємо до практикування і після його завершення.

Постити - це не лише відмовитись від споживання м’ясних страв, шкідливих звичок, нецензурної лексики… обмежити себе в чомусь улюбленому, а ще - обов’язково посповідатись під час Великого посту. Гартування духу, зростання у чеснотах - це покликання кожного християнина, однак саме час посту є дарунком для нас, щоб особливо дбати про своє вдосконалення.

Брати і сестри, добрий вечір!

Як вам відомо, обов’язком Конклаву було надати Риму єпископа. Виглядає на те, що мої брати-кардинали дійшли майже до краю землі, щоб знайти його… але ось ми тут. Дякую вам за вітання, що надійшли від єпархіальної спільноти Риму.

Перш за все хочу вас просити про молитву за нашого Папу-емерита Бенедикта ХVІ, щоб Господь його благословив, а Мати Божа оберігала.

Богородице Діво…

Слава Отцю….

Тепер розпочинаємо цю подорож, Єпископ і народ, цю подорож Римської Церкви, яка в любові очолює усі Церкви, подорож братерства в любові та взаємній довірі. Молімося одні за одних. Молімося за весь світ, щоб у ньому панувало відчуття братерства. Бажаю, щоб цей шлях Церкви, який сьогодні знову розпочинаємо, був плідний для євангелізації цього прекрасного міста.

Такими словами 5 березня у богослужбовій каплиці на подвір'ї Унівської Свято-Успенської лаври попрощався Блаженніший Святослав з першим єпископом Самбірсько-Дрогобицької єпархії та архимандритом монахів Студійського уставу – владикою Юліаном (Вороновським).

Цього дня Глава УГКЦ відслужив заупокійну Літургію за душу покійного архиєрея у співслужінні владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владики Богдана (Дзюраха), секретаря Священного Синоду УГКЦ, владики Йосифа (Міляна), єпископа-помічника Київської архиєпархії, владики Тараса (Сеньківа), апостольського адміністратора Стрийської єпархії, та владики Леона (Малого), єпископа-помічника Львівської архидієцезії РКЦ. Близько 200 священиків та кілька тисяч вірних прибули до Унева молитовно провести в останню дорогу свого духовного батька. На богослуженні був присутній Петро Колодій, голова Львівської обласної ради, разом із членами депутатського корпусу.