«Розумієте,
Тимошенко – це менше зло!» – так мені говорив особисто Дмитро Павличко.
Але колись Іван Франко сказав, що вибирати менше зло – це значить
вибирати зло». А ми зла не хочемо, – заявив учора у політичній програмі
Остапа Дроздова Герой України Юрій Шухевич. – Маємо мати принципову
позицію: голосувати «не підтримую жодного кандидата». Бо ні один, ні
другий претендент не буде представляти українських інтересів». За
його словами, Україна опинилася перед вибором без вибору.
Оксана
Забужко Не підтримую жодного кандидата. По-перше, це єдиний спосіб "не
грати з шахраями в азартні ігри” – і не ставати перед Богом і історією
співучасником усіх минулих і майбутніх злочинів новообраного/ї. Адже
"галочка підтримки”, хоч-не-хоч, дорівнює особистому поручительству, це
"рекомендація на роботу”, якою ви приймаєте на себе повну
відповідальність за рекомендованого, і за пролиту з його/її згоди кров
у тому числі, – ні, дякую, я не збираюсь "брати на себе” ні
по-звірячому побитих восени 2004-го, ні невинно убієнного "звільненим
на власне бажання” депутатом Лозинським Володимира Олійника, і один Бог
відає, що там іще на сумлінні в наших "недоторканних законом”
кандидатів (перефразовуючи Стайрона, "якби мені хоч краєм ока дали
глянути на той фільм, який їм покажуть у день Страшного Суду, я блював
би до кінця своїх днів”). Узагалі, коли йдуть розборки між
кримінальними групами, то природно для порядної людини заявити про свою
непричетність до жодної, – це, так би мовити, морально-етичний мінімум.
Меню
«Розумієте,
Тимошенко – це менше зло!» – так мені говорив особисто Дмитро Павличко.
Але колись Іван Франко сказав, що вибирати менше зло – це значить
вибирати зло». А ми зла не хочемо, – заявив учора у політичній програмі
Остапа Дроздова Герой України Юрій Шухевич. – Маємо мати принципову
позицію: голосувати «не підтримую жодного кандидата». Бо ні один, ні
другий претендент не буде представляти українських інтересів».
Оксана
Забужко Не підтримую жодного кандидата. По-перше, це єдиний спосіб "не
грати з шахраями в азартні ігри” – і не ставати перед Богом і історією
співучасником усіх минулих і майбутніх злочинів новообраного/ї. Адже
"галочка підтримки”, хоч-не-хоч, дорівнює особистому поручительству, це
"рекомендація на роботу”, якою ви приймаєте на себе повну
відповідальність за рекомендованого, і за пролиту з його/її згоди кров
у тому числі, – ні, дякую, я не збираюсь "брати на себе” ні
по-звірячому побитих восени 2004-го, ні невинно убієнного "звільненим
на власне бажання” депутатом Лозинським Володимира Олійника, і один Бог
відає, що там іще на сумлінні в наших "недоторканних законом”
кандидатів (перефразовуючи Стайрона, "якби мені хоч краєм ока дали
глянути на той фільм, який їм покажуть у день Страшного Суду, я блював
би до кінця своїх днів”). Узагалі, коли йдуть розборки між
кримінальними групами, то природно для порядної людини заявити про свою
непричетність до жодної, – це, так би мовити, морально-етичний мінімум.