Не викликає жодних сумнівів, що діяльність і сама особа Йосифа Сліпого (1892-1984) суттєво вплинули на розвиток і позначилися на самобутності Української Греко-Католицької Церкви (далі – УГКЦ), або ж Української Католицької Церкви (далі – УКЦ), як її традиційно називали в українській діаспорі в період від Другого Ватиканського собору до легалізації греко-католиків у Радянському Союзі (1989). Зокрема, в дискусіях навколо питання ідентичності східних католиків, яке було надзвичайно актуальним у контексті політичних та церковних реалій XX століття і залишається таким донині, найчастіше згадуються постаті митрополита Андрея Шептицького (1865-1944) і патріарха Йосифа Сліпого та їх особливий внесок в осмислення місця та ролі УГКЦ у християнській спільноті та в історії Церкви. Однак до сьогодні відсутні узагальнюючі дослідження на цю тему, в яких було б проаналізовано процес формування церковної ідентичності з урахуванням усіх історичних процесів, середовищ, передумов, котрі могли б мати вплив на ґенезу думок першоієрархів УГКЦ. В останніх десятиліттях з'явилась значна кількість наукової і науково-популярної літератури про Й. Сліпого, в якій висвітлюються окремі аспекти його діяльності як філософа, педагога, питання утвердження помісності та патріархату УГКЦ, тема ідентичності, проте, не стала предметом окремого дослідження.

У неділю, 22.04.2012р. у Лісабоні, після Божественної Літургії, у залі Церкви São Jorge de Arroios, відбулася вистава "Розіпни Його", яку на Славу Божу, майстерно виконала, Театральна студія "Теотокос" при Українській Греко-Католицькій Церкві Різдва Пресвятої Богородиці у м. Лісабоні, Португалія

Великоднє послання
Преосвященного владики Ярослава (Приріза),
Єпископа Самбірсько-Дрогобицького

Мир у Господі та моє архиєрейське благословення!

Воскрес Ісус із гробу, як і провістив,
подав нам життя вічне і велику милість
(стихира Пасхальної Утрені).

Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Христос воскрес!

Пройшовши сорокаденний шлях Великого Посту і переживши спасительні дні Христових страждань і хресних мук, нині ми святкуємо Його перемогу над тлінням гріха і смерті. Нині наш Воскреслий Господь відкриває нам перехід від землі до неба, від смерті до життя. Нині великодні дзвони розносять радісну звістку про Христове Воскресіння, урочисто проголошуючи Христову перемогу над смертю, сповнюючи увесь сотворений світ надією та ширячи благовість майбутніх благ Царства Небесного.

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам,
всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,
преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам
Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес!

«Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє,
нехай же святкує увесь видимий світ і невидимий,
Христос бо воскрес – радість вічна!»

Воскресна Утреня, Канон Пасхи

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5). Як темрява не може зупинити чи обмежити світла, так само смерть і гріб не змогли втримати Джерело життя – нашого Спасителя, який наповняє сьогодні Всесвіт своїм світлом і своєю благодаттю.

«Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє!»

Траурний день для нас, християн, який відзначаємо найстрогішим постом у році. Це одинокий день в церковному році, коли, як правило, не відправляється Божественна Літургія, не приноситься безкровна Жертва, бо Христос Спаситель в цей день віддав своє життя на Голгофі за спасіння світу.

Страсна п'ятниця — п'ятниця Великого тижня, два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та похованню.

Відеотрансляція з Дрогобицького катедрального собору Пресвятої Трійці 13 квітня єпархіяльний єпископ Ярослав очолив Царські Часи і Велику Вечерню з викладенням плащаниці, яка служиться у Велику П’ятницю, Владиці співслужили священослужителі собору. Опісля прочитання св. Євангеліє архиєрей виголосив проповідь, загостривши увагу усіх присутніх на останніх хвилинах життя нашого Спасителя. Завершилося богослужіння хресним ходом з плащаницею. згодом усі присутні могли приступити та діткнутися до плащаниці.

У Дрогобичі відбулося засідання організаційного комітету з проведення 17 квітня свята "Велика гаївка". Голова молодіжної громадської організації "Інше місто" Остап Походжай розповів про план проведення заходу.

Святкування відбуватимуться у три етапи. Розпочнеться дійство на шести майданчиках – храми св. Юра, Пресвятої Трійці, св. Апостолів Петра і Павла, св. апостола Андрія Первозванного пам'ятники Тарасу Шевченку, Юрію Дрогобичу та Степанові Бандері, де відбуватимуться окремі міні-програми із залученням мистецьких колективів. На одному з майданчиків буде велика повітряна куля, на якій переможці конкурсів зможуть піднятися у повітря.

Другим етапом стане формування найбільшої гаївки України

Брак подій у моєму повсякденному житті та надлишок вільного часу (який все ж сподіваюсь провести не без користі) сприяють стрімкому розвитку уяви. Події, явища та цілі життєві історії, що переживаю у своїй уяві, залишають по собі практично такі ж живі спомини, якби все це відбувалось насправді. Хтозна, де справжня межа між явним та ілюзорним? Та мова не про це…

Читаю зараз повісті великого Шевченка. А ще, поміж іншим, живу у сьогоденні – можна сказати – пізнаю об’єктивну реальність. Не знаю, чи то суміш Шевченка із реальністю, чи щось інше тому причиною… але уявилась мені одна дивна штука. Дивна і сумна. Уявив я собі святкування дня народження Шевченка. Нічого, на перший погляд дивного і все могло би бути, як завжди…

Ми ж нібито живемо у омріяній Кобзарем "Незалежній". Ото ж і несуть нинішні міністри, спікери, прем´єри та президенти, розкішні букети у великих кошиках до пам’ятника та схиляють перед ним голови. Говорять, загалом, правильні речі, згадують "Заповіт" і декларують непохитну рішучість його виконувати. За державний кошт, звичайно, прописавши, попередньо всі статті видатків у бюджеті… "І вражою злою кров’ю волю окропіте"… урочистості завершуються і з суворими, майже аскетичними лицями, слуги народні сідають у швидкісні авто, на те лише, щоб якомога швидше утверджувати "сім´ю вольну, нову".

5 березня 1950 героїчно загинув у Білогорщі, біля Львова, Головний Командир УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич.

Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх... (Івана 15:13)

Слава Герою України, Головнокомандувачу Української Повстанської Армії генерал-хорунжому Роману Шухевичу!

Пам'ять про наших героїв дає нам можливість з гордістю ідентифікувати себе українцями. В новітній боротьбі за незалежну, соборну Україну пам’ятаймо  -

До Вашої уваги пропонуємо цікавий та пізнавальний фільм про життя видатного борця за незалежність України, Героя України Романа Шухевича