26 листопада у всіх обласних центрах країни, Києві та 32 столицях країн діаспори вшанують пам’ять мільйонів жертв геноциду ’32—33 років. Натомість за тиждень до роковин офіційна влада мовчить і не оголошує жодних заходів.

З ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування у всіх містах країни. Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Натомість за тиждень до офіційного Дня пам’яті жертв Голодомору — 26 листопада — інформації про плановані державні заходи немає. Крім того вчора Український парламент відмовився на державному рівні у 2012 році вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід буде зокрема присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 32-33 років.

«Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!» — закликають українців організатори акції.

У Києві о 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро Арсенальна до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору. Хода буде присвячена дітям, вбитим і ненародженим.

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій. До участі запрошені представники віх церков та релігійних організацій в Україні.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

До уваги народного депутата  України ….

18 жовтня 2011 року був проголосований в першому читанні законопроект №7132 (Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі”). В існуючому вигляді цей законопроект суперечить положенням Конституції України, обмежує людські права та свободи, вводить цензуру в Інтернеті і зобов’язує провайдерів навіть без судового рішення блокувати зміст, який державний орган (Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі) може визначити таким, що шкодить суспільній моралі. Згідно положень законопроекту можна блокувати навіть закордонні сайти за, наприклад, «нецензурну і брутальну лайку» (визначення якої відсутнє як в цьому законопроекті, так і в чинному законодавстві України в цілому). Окрім того, цей законопроект передбачає значні витрати з Державного бюджету України, спрямовані, фактично, до запровадження цензури в Україні.

Хочемо також привернути вашу увагу до вкрай негативної реакції на цей законопроект в пресі і суспільстві.

"Прожив мало, зробив багато. Так коротко можна окреслити особу о. Маркіяна Шашкевича", – зазначив у передмові до ювілейного видання владика Ярослав (Приріз), адміністратор Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Єпископ зауважив, що радянські ідеологи, не маючи змоги оминути увагою постать просвітителя, все ж замовчували про те, що Маркіян Шашкевич був греко-католицьким священиком.

"Він бажав жити життям свого народу – життям віри, Церкви і мови", – сказав архиєрей, наголошуючи, що до такого висновку приходить кожен, хто детально вивчає обставини життя та діяльності о. Маркіяна Шашкевича. (Прочитати повний текст передмови).

Додамо, що 26 листопада у Львівському обласному академічному музично-драматичному театрі, що знаходиться у м. Дрогобичі, відбудеться урочиста академія з нагоди 200-ліття Маркіяна Шашкевича, яка розпочнеться о 17-й годині.

Останнім часом українські масмедія часто використовують узагальнене визначення «Діаспора» для оприлюднення заяв, чи позицій окремих активістів громадських організацій, чисельнісь яких нерідко сягає трьох членів.

Особливо таке узагальнення почали використовувати після того, як все більш організовані громади трудових мігрантів закордонних українців почали активно висловлювати свою позицію, щодо політичних та соціальних проблем в Україні.

Досвід громадського впливу, який є важливим елементом політики країн ЄС, міг би суттєво допомогти українському суспільству знайти компроміси для створення умов економічного та соціального розвитку на засадах демократії. Та, нажаль, теперішній владі в Україні така модель є несприйнятною і заважатиме встановленню диктатури.

Українські громадські організації за кордоном в своїй більшості не підтримують жодної політичної партії в Україні. Вони створювалися з власної ініціативи самих мігрантів, в основному, дла захисту своїх соціальних прав та культурних потреб у країнах перебування.