Неділя, 22.06.2025, 23:22
Вітаю Вас Гості | RSS

Розділи
Стебник [94]
Новини Стебника
Новини інтернетвидань [378]
Єпархіальний музей [21]
Слово Боже [42]
Форма входу
Календар новин
«  Лютий 2010  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

В онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Лютий » 25 » РОЗРИТА МОГИЛА
РОЗРИТА МОГИЛА
00:26

Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми,

її приносять на вістрі ворожих списів

В. Захарченко

   Сьогодні потрібно нам попередити в день інавгурації переможця виборів Президента України, В. Ф.  Януковича, який говорить про свою перемогу на виборах, «народ сказав своє слово». Але йому не слід забувати, що більше половини з числа тих, хто прийшов на вибори, проголосували проти нього. Він здобув перемогу лише у 2/5 адміністративних одиниць країни.
   В день інавгурації, отримання благословення на президентство від керівника закордонної конфесії, від російського політика, який вважає Україну частиною «русскава міра», український народ – «сваім народам», відверто зневажає більшість українських конфесій та прагне повернення України під владу Москви – ганьба для нашої держави, яку Янукович збирається очолити. Не слід починати свою каденцію з прогинання перед Москвою.
   Заяви, щодо другої державної мови, щодо Чорноморського флоту РФ майбутнього гаранта Конституцію України, нещо інше, як зазіхання на Основний Закон. Це неповага до свого народу! Потрібно працювати над об’єднанням всієї України та консолідацією нації, а не на розкол, тільки тоді можна завоювати авторитет цілої України.

Роман Варивода


РОЗРИТА МОГИЛА

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно,

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась,

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,

Панувала... Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Степи мої запродані

Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,

На чужій роботі.

Дніпро, брат мій, висихає,

Мене покидає,

І могили мої милі

Москаль розриває...

Нехай риє, розкопує,

Не своє шукає,

А тим часом перевертні

Нехай підростають

Та поможуть москалеві

Господарювати,

Та з матері полатану

Сорочку знімати.

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати».

Начетверо розкопана,

Розрита могила.

Чого вони там шукали?

Що там схоронили

Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили,

Не плакали б діти, мати не журилась.

Т. Г. Шевченко
Переглядів: 1551 | Додав: Роман_В | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]