Ситуація
з покаранням збірної України у вигляді ключового відбірного матчу
Чемпіонату Світу без глядачів, штраф для Федерації футболу України,
п’ятирічна дискваліфікація «Арени Львів» за ніби то використання
«дискримінаційних» символів під час матчу Україна-Сан-Марино ударили по
спортивному і міжнародному авторитетові України.
Попри
те, що українська громадськість направила листа до ФІФА з
обґрунтуванням необ’єктивності моніторингу організації «Футбол проти
расизму в Європі», ця міжнародна футбольна інстанція все таки винесла
жорсткий вердикт, при цьому підійшла до цього питання поверхнево, не
врахувавши норми європейського права. Внесені в моніторинг ФАРЄ
символіка українських націоналістів, постаті Шухевича і Бандери не
відносяться до дискримінаційних символів і постатей з точки зору
європейського правочинства.
Під час Нюрнберзького
трибуналу, який давав оцінку і виносив вирок злочинам нацизму та їх
організаторам, ОУН і УПА не були включені до переліку організацій та
структур, що співпрацювали з гітлерівським режимом, отже, прив’язувати
ці структури та їх керманичів до нацизму є, з правової точки зору,
недоцільно. На міжнародному рівні в жодній державі Світу не було на
офіційному рівні засуджено дії ОУН і УПА, як не було засуджено Степана
Бандеру і Романа Шухевича. За українським законодавством керівників
українського визвольного руху та структури ОУН і УПА визнано борцями за
незалежність України. Це вказано в чинному нині Указі третього
президента України Віктора Ющенка.
Враховуючи, що
ситуація із покаранням української футбольної спільноти наносить удар
по іміджу України на міжнародній арені, справа набуває
загальнонаціонального значення, в якій відстояти український інтерес
стає не лише ділом громадськості, а й обовязком державної влади.
Організація Українських Націоналістів (бандерівців) закликає українську спільноту долучитися до збору підписів під Петицією з проханням виключити символіку ОУН-УПА з переліку дискримінаційних символів.
ОУН (б) звертається до керівництва ФФУ, Президента України, Уряду,
депутатів Верховної Ради України з вимогою сприяти в поданні апеляції до
міжнародних спортивних інстанцій з вимогою переглянути
несправедливий, з української точки зору, вердикт ФІФА і виправдати
український футбол в очах міжнародної спільноти.
Ми
також просимо ФІФА переглянути свій вердикт і керуватися в подальшому
при розгляді подібних справ принципами об’єктивності і
неупередженості й не брати до уваги моніторинги, підготовані
заангажованими особами, що можуть виконувати певне політичне
замовлення.
Громадськість
ініціювала збір підписів під петицією до Виконавчого директора "Футбол
проти расизму в Європі" Піара Поваре, якою закликає керівництво
міжнародної установи виключити з переліку образливих та дискримінаційних
символів ФАРЄ прапору ОУН-УПА, банерів із зображенням С.Бандери та
Р.Шухевича, а також геральдичного знаку "Галицький лев". Копію петиції
також буде надіслано Президентові Міжнародної федерації футболу Йозефу
Блаттеру.
"Ми вважаємо, що ФАРЄ було невірно поінформовано та
введено в оману заангажованим та упередженим підходом осіб, які мають
особисте негативне ставлення до перелічених історичних постатей, що і
стало причиною включення вище вказаних символів та постатей до списку
заборонених", - йдеться в тексті петиції.
В документі також
зазначено, що згідно Нюрнберзького трибуналу, ОУН і УПА не були
включені до списку організацій, що співпрацювали з нацистами.
"Під
час Нюрнберзького трибуналу, який давав оцінку і виносив вирок
злочинам нацизму та їх організаторам, ОУН і УПА не були включені до
переліку організацій та структур, що співпрацювали з гітлерівським
режимом, отже, прив’язувати ці структури та їх керманичів до нацизму є,
з правової точки зору, недоцільно. На міжнародному рівні в жодній
державі Світу не було на офіційному рівні засуджено дії ОУН і УПА, як
не було засуджено Степана Бандеру і Романа Шухевича. За українським
законодавством керівників українського визвольного руху та структури
ОУН і УПА визнано борцями за незалежність України. Це вказано в чинному
нині Указі третього президента України Віктора Ющенка", - зазначено в
документі.
З огляду на вищенаведені факти, ініціатори петиції
звертаються до П. Поваре з проханням прибрати символіку ОУН-УПА,
геральдичного знаку "Галицький лев" та зображення лідерів української
національно-визвольної боротьби з переліку образливих та
дискримінаційних символів ФАРЄ, у зв’язку з недоцільністю та правовою
необґрунтованістю.
У
2013 році Україна та світ вшановуватиме 80-роковини Голодомору.
Громадський комітет розпочав ряд заходів до Дня пам’яті жертв
Голодомору.
Серед найбільш знакових є створення Електронної Національної книги пам’яті.
21
листопада планується проведення Міжнародного форуму, за участі відомих
світу науковців, громадських діячів, офіційних представників
європейський країн та міжнародних організацій.
Під час форуму
відбудеться презентація виставки «Злочини тоталітаризму» підготовленої
Європейською платформою пам’яті та сумління. Також в Україні за
підтримки Громадського комітету відбудеться світова прем’єра опери
"Червона земля. Голод” Вірка Балея (україно-американського
композитора).
Міжнародна науково-документальна виставка з тематики Голодомору буде продемонстрована у столицях зарубіжних країн.
Громадський
комітет оголосив проведення конкурсів із дослідження тематики
Голодомору та на кращий художній твір, що найглибше передає трагізм
геноциду.
Комітетом до 80 роковин будуть презентовано нові видання
з тематики Голодомору 1932-1933 років в Україні. Бібліотеки України
поповнять свої фонди комплектами нових книг.
В четверту суботу
листопада 23 листопада, за ініціативи Громадського комітету відбудуться
Всеукраїнські скорботні заходи «Голодомор-Геноцид ‘32-33. Пам’ятаємо».
80
історій від українців, що пережили страшний голод 1932-33 років,
зберуть до 80-х роковин Голодомору. Спогади записали на відео та щодня
на сайті проекту викладають по одному запису, так що 23 листопада — у День пам’яті жертв Голодомору — їх тут буде рівно 80.
Як
ідеться на сайті проекту, його реалізація стала можливою завдяки
пожертві у пам’ять про двох хлопчиків — Василя і Сашка, брат яких
Микола вижив і ніколи не забуде, як його братики померли з голоду
весною 1933 року в селі Козацьке Сумської області.
Сьогодні
тут уже можна переглянути 23 відео із записом очевидців, які також
містять текстову розшифровку розмови і переклад російською та
англійською мовами.
«Ці історії окремих людей, які
зараз живуть по всьому світі, дають змогу зрозуміти життя багатьох, хто
пережив страшну політику геноциду, яку реалізували з метою знищення
нації. Ми вдячні очевидцям Голодомору, що поділилися цими історіями,
які їм так складно згадувати», — зазначають реалізатори проекту.
Проект
здійснюється під егідою Конгресу українців Канади та Світового
конгресу Українців у партнерстві з Українсько-канадським
дослідно-документаційним центром.
До
журналістів потрапив відкритий лист, який факсом було адресовано
голові ФІФА Йозефу Блаттеру та Старшому корпоративному менеджеру УЄФА з
соціальної відповідальності Патріку Гассеру. До Вашої уваги нижче
наводимо повний текст листа, перекладеного з англійської мови:
Шановний пане Блаттер!
Ми,
громадське об’єднання Друзі Динамо (Київ, Україна) та громадське
об’єднання Завжди Вірні (Львів, Україна), звертаємося до Вас з цим
відкритим листом.
Як нам стало відомо з засобів масової
інформації, очолювана Вами організація завела дисциплінарну справу
стосовно поведінки українських вболівальників під час матчу Україна -
Сан-Марино у Львові 06.09.2013. Ця дисциплінарна справа ґрунтується на
звіті делегата FARE. Сам звіт ніде у засобах масової інформації не
оприлюднювався, тож ми не мали змоги ознайомитися з фактами порушень,
які були зафіксовані. Проте, ми знайшли можливість ознайомитися в
Інтернеті з посібником FARE з визначення дискримінаційної символіки (issuu.com/farenetwork/docs/fare_signs_and_symbols_guide_screen).
Ми були шоковані тим, що до дискримінаційної символіки внесено символи національно-визвольної боротьби українського народу.
Секретаріат Проводу ОУН повідомляє, що в серпні 2013 року в Україні відбувся ХІII Великий Збір Організації Українських Націоналістів з-під стягу Степана Бандери, який є найвищим законодавчим органом Організації. Згідно з Устроєм в ньому взяли участь умандатовані делегати з України, США, Канади, Австралії, країн Європи.
ХІII ВЗ ОУН ґрунтовно проаналізував становище в Україні та в світі й визначив основні напрями і пріоритети діяльності ОУН на майбутнє. Учасники ХІII Великого Збору ОУН вшанували пам'ять померлих членів ОУН за час від XII Великого Збору, меморіальний список яких було урочисто відчитано на Зборі. ХІII Великим Збором ОУН провадила обрана Збором Президія. У звітній частині про діяльність ОУН доповідали Голова ОУН Стефан Романів, члени Проводу, Головної Ради, Головного Суду та Головної Контролі ОУН. Після прийняття звідомлень з діяльності учасники Великого Збору заслухали та продискутували звітні та програмові доповіді, в яких проаналізовано становище в Українській державі та українському суспільстві, роль і завдання ОУН на найближчий період і перспективу. Збором підтверджено цілісність та єдність ОУН як глобальної надпартійної структури, яка покликана дбати про інтереси української нації та української людини. ХІII Великий Збір ОУН обрав згідно з новим Устроєм ОУН керівні органи: Голову та заступників, секретаря, Провід, Головну Раду, Головний Суд і Головну Контролю. Головою ОУН переобрано Стефана Романіва.
18 серпня для українства всього світу сталася визначна подія – в столиці України Києві, на берегах Дніпра було освячено Патріарший собор Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви.
Значення цього велелюдного заходу, в якому взяли участь українці зі всіх куточків України та з поза її меж, очільники Церков з різних країн, для всього українського загалу переоцінити важко, адже він ознаменував собою повернення Української греко-католицької церкви до її коренів часів Володимирового Хрещення.
«Ми будували його всі разом, – наголосив він, – цеглинками-пожертвами, що надходили сюди з усього світу… Цей собор збирає всіх синів і дочок Володимирового Хрещення, закликає їх до єдності, до відновлення у вірі, до джерела небесної поживи в духовній пустелі сучасного світу».
70-річниця Волинської
трагедії вкотре винесла на поверхню низку не надто приємних для
сучасного українства питань, що потребують відповідей. Сьогодні наша
розмова з публіцистом та дослідником визвольного руху Ярославом Сватком
про те, чому частина українських політиків просить визнати парламент
сусідньої держави геноцидом події на Волині, чому керівництво України
вкотре обирає політику страуса в цій ситуації і як можливо вирішити це
питання зараз.
- Як можна розцінити те, що 148 депутатів українського парламенту
просять визнати геноцидом дії українців щодо поляків під час Другої
світової війни? Як таке взагалі може відбуватися?
- У мене зустрічне питання – а чому вони
не змогли поставити це питання в українському парламенті і
проголосувати за нього? Очевидно, воно їм чомусь не пасувало. Це
політична гра – чистої води політична гра, зроблена для того, щоби з
одного боку підіграти своїм союзникам в іншій державі, а з другого боку –
зіграти проти незалежної України. Те, що робиться проти українців у
питанні Волинської трагедії - це питання гри проти справді самостійної
України.